Види театралізованої діяльності
Психологи довели, що ігрова діяльність є невід’ємною частиною гармонійного та всебічного розвитку дітей дошкільного віку. Це пов’язано з віковими особливостями розвитку психічних процесів малюка. Одним із ефективних видів ігрової діяльності в закладі дошкільної освіти є театр. У такій діяльності діти проявляють свою творчу активність, реалізують свої задуми та мрії.
Театр живих картинок
Діти із задоволенням роздивляються ілюстрації в книжках під читання казок. А коли картинки оживають та починають рухатися, дитина відчуває неймовірне задоволення. Тому було створено «Театр живих картинок». Під час читання казки вихователь демонструє картинки, на яких поступово змінюється сюжет. Сюжет картинок може бути найрізноманітнішим, враховуючи вік дітей. При цьому діти старшого дошкільного віку беруть активну участь у показі театру живих картинок.
Настільний театр
Назва такого виду театру говорить сама за себе – ігрову діяльність проводять на столі. Його особливість в тому, що декорації та персонажі повинні бути невеликого розміру, щоб була можливість розмістити всі атрибути на поверхні стола.
Різновиди настільного театру:
- паперовий (картонний)
- магнітний театр (магнітна дошка з магнітами-героями будь-якої казки)
- театр із природного матеріалу (шишок, каштанів, жолудів. Таких персрнажів зручно розміщувати у ящику з піском)
Театр на руці
До цього виду належить театралізована діяльність, для проведення якої необхідні такі атрибути, як пальчикові ляльки або іграшки-рукавички. Розрізняють такі «наручні» види театрів в ЗДО:
- пальчиковий;
- рукавичковий.
Що необхідно для того, щоб організувати таку театралізовану діяльність? Передовсім – ширма. ЇЇ розміри залежать від розмірів персонажів. Зі свого боку, навиготовленні таких героїв. Наприклад: виготовити пальчикових ляльок можна із картонних конусів, тканини, тенісних м’ячі та інших матеріалів.
«Театр рукавички» можна виготовити із рукавички або шкарпетки, прикрасивши її необхідними елементами (обличчя, руки, одяг).
Важливо відмітити, що пальчиковий театр, на відміну від інших, ефективно розвиває дрібну моторику дошкільників, що зі свого боку, впливає на формування мовлення дітей.
Стендовий театр
Стендовий театр являє собою будь яку поверхню, на якій розміщують фігури-персонажі та декорації. Різновидами цього театру є:
- театр на фланелеграфі (дошці обтягнутій тканню). Для організації такого виду діяльності необхідний фланелеграф і фігури-персонажі образного художнього твору. На фігурках зі зворотного боку необхідно розмістити липучки;
- магнітний театр являє собою майже те саме, що й попередній, але роблять його на магнітні полоси. Основа і персонажі можуть бути різного розміру;
- тіньовий театр – найбільш загадковий і незвичайний для сприйняття дітей. Дошкільники залюбки беруть участь у такій грі. Для організації тіньового театру необхідний екран (натягнута вертикально біла тканина), ліхтар або настільна лампа, картонні фігури чорного кольору. Замість іграшкових персонажів можна створювати фігурки кистями рук та пальцями. такий вид називається «театр живих тіней».
Театр ляльок
До театру ляльок належить:
- тростинний театр – у ньому використовують ляльок, закріплених на високій палиці, а людина, яка керує персонажами захована за ширмою4
- театр «Бі-ба-бо» - у принципі, це той самий театр «рукавички», оскільки ляльок одягають на руку. Відмінність полягає лише в тому, що використовують високу ширму і, таким чином, персонажів демонструють глядачам на рівні, вищому від зросту ляльковода;
- театр на ложках – може стати дуже популярним у дитячому садку. Атрибути для такої ігрової діяльності дуже просто виготовити самостійно. Для цього знадобиться дерев’яна або пластикова ложка. На вигнутій її частині малюють обличчя персонажа, а на ручку одягають вбрання казкового героя. Під час постановки дитячої вистави малюки-ляльководи тримають персонажів з ложок за ручку;
- нитковий театр – для цього різновиду театру нам необхідно взяти клубки ниток та прикрасити їх, зробити обличчя. Героїв можна виставляти на стіл, посеред декорацій або наколоти на паличку й маніпулювати ними з-за ширми.
Фартушковий театр
Такий вид театру на сьогоднішній день є дуже поширеним у ЗДО. Він цікавий через те, що вихователь одягає на себе фартух, який є основою У кишенях дуже зручно розміщуються всі декорації та герої казок. Для зручності використання фігурки роблять на липучках, але можна зробити їх на кнопках, а деякі елементи розмістити у спеціальних прорізях. Фартух є багатофункціональним атрибутом. З його допомогою можна розвивати дрібну моторику, яка позитивно впливає на розвиток мовлення.
Телетеатр
Дуже цікавим є телетеатр, який можна використовувати в різних вікових групах. Замість ширми виготовляють телевізор. Дитині пропонують стати ведучим та продемонструвати улюблений вид театру використовуючи ляльки, іграшки або картинки. Найчастіше телетеатр використовують на заняттях з розвитку мовлення, на яких значну увагу приділяють монологічному мовленню. Дитина вчиться фантазувати та відтворювати свій задум через імпровізацію.
Ігри-драматизації
Ігри-драматизації – це відтворення сюжету літературного твору власними діями виконавців, використання ними засобів виразності – інтонації, міміки, пантоміми.
Своєрідність кожного ігрового образу обумовлена драматизацією казок, авторських творів і полягає в єдності типової та індивідуальної характеристик. Уміння виділяти характерні якості персонажів формується у процесі накопичення знань про тварин, професії людей, стан природи. Маючи відповідні уявлення, діти легко відтворюють спосіб пересування різних живих істот, їхні характерні риси.
Форми театралізованої діяльності в ЗДО
Театралізована діяльність може бути організована як вранці, так і в другій половині дня. ЇЇ можна вводити в різні заняття (музичне, з розвитку мовлення, з художньо-продуктивної діяльності та ін.)
Бажано усі форми театралізованої діяльності проводити підгрупами. Це забезпечить індивідуальний підхід до кожної дитини, дасть змогу розкрити творчий потенціал.
Заняття
Заняття повинні виконувати одночасно пізнавальну, розвивальну та виховну функцію. Не можна зосереджуватись тільки на підготовці до виступу, інсценування. Їхній зміст, форми та методи проведення повинні сприяти одночасно досягненню основних цілей: розвитку мовлення і навичок театрально-виконавської діяльності. Виходячи з цього, основним змістом цих занять є не тільки ознайомлення з текстом літературного твору, але й ознайомлення з жестами, мімікою, рухами та театральними костюмами.
Також складовою частиною занять є перегляд лялькових вистав та бесіди за ними; ігри-драматизації; розігрування різних казок; вправи з формування виразного виконання.
Таким чином, театралізована діяльність буде сприяти розвитку у дітей впевненості в собі, формуванню соціальних навичок поведінки тоді, коли дитина матиме можливість проявити себе у ролі того чи іншого персонажу.
Для цього потрібно використовувати різноманітні прийоми:
- надавати дитині можливість обрати роль самостійно;
- пропонувати головну роль не тільки сміливій дитині, але й сором’язливій;
- виконувати всі ролі з усіма дітьми по черзі.
Індивідуальна робота
Не менш важливою формою театралізованої діяльності є парна робота вихователя та дитини – один на один. Під час індивідуальної роботи між педагогом та малюком встановлюється тісний зв’язок. Це дає можливість вихователю краще зрозуміти почуття та можливості дитини. Також подібна робота дає змогу підготувати дитину до майбутнього виступу.
Театралізовані ігри
Театралізовані ігри найбільше полюбляють діти. Вони дуже сприятливо впливають на особистість дитини, оскільки малюк під час гри почувається вільно та природно. Діти вчаться розв’язувати різні проблемні задачі та діяти в різних ситуаціях Таким чином, у процесі гри у дитини формуються навички самостійних дій.
Розваги
У ЗДО багато уваги приділяють гармонійному вихованню кожної дитини. Воно здійснюється на заняттях із зображувальної діяльності, розвитку мовлення та музичних заняттях. Розвага начебто поєднує усі види мистецтва, дає можливість творчо використовувати їх, має у дітей емоційний відгук, коли ті сприймають поетичне слово, мелодії, художні образи.
Свята
Свята, як і розваги, мають дарувати радість та яскраві емоції. Для того, щоб свята були ефективною формою театралізованої діяльності, необхідно вести з дітьми повсякденну систематичну роботу, розвиваючі здібності, самк, творчу активність.
Педагогу слід пам’ятати, що свято – це передусім радість для дітей. Це джерело вражень, які діти запам’ятовують надовго. Тому підготовка має бути якісною, що передбачає правильно розроблений сценарій та чіткість організації.
