Методичні рекомендації щодо календарно-тематичного планування навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах
Для успішного здійснення завдань дошкільної освіти вирішальним має стати практика визнання пріоритету дитячого буття, за якої в центрі уваги є дитина з її природними нахилами, можливостями, прагненнями, інтересами тощо.
Щоб забезпечити гармонійну єдність процесів виховання і навчання, спрямовану на розвиток і саморозвиток дітей, необхідне цілеспрямоване, раціональне планування життєдіяльності дітей. З цією метою Міністерством освіти, науки, молоді і спорту України було підготовлено інструктивно-методичний лист «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах» за № 1/9-455 від 03.07.09 року.
В листі наголошено, що робота педагогічних працівників регламентується календарним планом, який є основним для вихователя, і може складатися на місяць, 1-2 тижні, один чи декілька днів. Модель планування, структура і форма плану затверджується педагогічною радою, враховуючи досвід роботи вихователів, обізнаність з вимогами програми тощо. Вихователь має свободу вибору більш ефективної, зручної для нього моделі і форми планування .
Моделі планування можуть бути
- за сферами життєдіяльності - щодня реалізується завдання однієї із сфер і всі лінії розвитку (метод занурення); п'ятниця або понеділок - день узагальнення за всіма сферами ;
• за видами діяльності (ігрова, трудова, комунікативна, пізнавальна, рухова, навчальна) з урахуванням усіх ліній розвитку та змісту сфер життєдіяльності;
• за інтегрованими блоками - завдання художньо-естетичного, соціально-морального, мовленнєвого розвитку та інших, розв'язуються через усі сфери життєдіяльності. Окремо плануються завдання і види роботи з фізичної культури та музики ;
• за лініями розвитку - кожного дня домінує одна лінія розвитку у взаємодії з іншими з урахуванням змісту усіх сфер життєдіяльності (метод занурення) тощо.
Практика показує, що при плануванні роботи варто використовувати блочно-тематичний принцип, оскільки він базується на інтегрованому підході до організації життєдіяльності дітей, забезпечує змістову цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмового матеріалу. Застерігаємо від нераціонального планування, коли перевага надається одній сфері життєдіяльності або лінії розвитку на тривалий період (тиждень, місяць), що не забезпечує цілісного, системного підходу до життєдіяльності дітей .
Календарному плануванню передує перспективне.
Перспективне планування навчально-виховної роботи педагога - це прогнозування його освітньої діяльності на значну часову перспективу (від 1 місяця до 1 року), в якому фахівець передбачає власну систему педагогічних заходів, їх розподіл у часі, послідовність проведення. Воно допомагає вихователю надати педагогічному процесу в певній групі дітей більшої визначеності, цілеспрямованості, системності, забезпечити його поетапність. Його результатом є перспективні плани, які складаються у довільній формі (текстовій або графічній).
Перспективні плани розробляються, як правило, у вигляді сіток.
На місячну перспективу доцільно планувати сітки занять (зазначається сфера життєдіяльності чи розділ програми, тема і основна мета занять. Вихователі не вносять до сітки занять на місяць тему і мету музичних занять.
Плануючи фізкультурні заняття, вказують лише їх теми: назви вправ з основних рухів та рухливої гри із основної частини заняття.
Мета цих занять, окремі види, форми роботи розкриваються у календарних планах.
До перспективних планів належать також сітки ігрової, трудової діяльності, вивчення фізичних вправ, проведення свят, розваг тощо, які педагог складає на різний термін.
Зокрема, перспективні сітки проведення свят, розучування рухливих, сюжетно-рольових, музичних ігор зручно розробляти на весь навчальний рік; перспективні плани проведення розваг — на квартал чи півріччя; плани розучування фізичних вправ, музично-ритмічних рухів, творів для слухання музики і співів, включення вправ до різних форм роботи з фізичного виховання, організації підготовчої роботи і проведення творчих ігор, праці в природі, господарсько-побутової, ручної праці (колективно чи підгрупами), систематичних спостережень в природі та довкіллі — на місяць або квартал.
Запропоновані види перспективних планів (крім сіток проведення свят і розваг) не є обов'язковими. Вони служать допоміжним документом під час календарного планування і розробляються педагогами залежно від потреб, продиктованих конкретними умовами освітнього процесу, та власних творчих задумів практиків .
На основі перспективного - педагоги розробляють календарний (щоденний) план роботи.
Календарний план складається з двох частин: робота перед планом і власне план.
Перед планом на початку кожного місяця обов'язково записуються комплекси вправ ранкової гімнастика та гімнастики після денного сну (по 2 комплекси на місяць з визначенням ускладнень до кожного комплексу за тиждень);
- загартовуючи заходи (назва, норми); колективні форми роботи з батьками вихованців конкретної вікової групи (теми, терміни проведення);
- інші форми роботи за необхідності, розраховані на тривалий період, наприклад: вправляння дітей у користуванні ножем під час їди.
Принципами календарного планування є:
- послідовність у викладенні матеріалу, чіткість поставлених завдань, відповідність форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітність видів діяльності тощо.
